Гравюра, відтворена з Євангелія 1769 року, яка була видана в друкарні Києво-Печерської Лаври. На гравюрі зображено Розіп’ятого на хресті Сина Божого, Ісуса Христа. Саме цей іконічний образ Ісуса Христа відіграє провідну роль в художній структурі українських видань Євангелія XVII–XVIII ст.

Ця гравюра є вражаючим прикладом сакрального мистецтва, що несе в собі глибокий духовний зміст і викликає глибокі релігійні почуття. Зображення Розіп’ятого Ісуса Христа символізує найвищу жертву і є одним із центральних образів християнства, що втілює ідею спасіння і вічного життя.

Мистецька майстерність, з якою виконана ця гравюра, відображає традиції та техніки тогочасних майстрів, зокрема увагу до деталей та виразність емоцій. Гравюру «Розп’яття Христове» було виготовлено за допомогою мідьориту, що надає їй високої деталізації та глибини. Цей метод дозволяв передати найтонші нюанси зображення, створюючи вражаючий візуальний ефект, який відображає сакральну значущість та мистецьку майстерність епохи українського бароко.

Використання новітніх технологій у створенні факсиміле дозволило зберегти всі унікальні особливості оригіналу, що робить цю гравюру не тільки історично цінною, але й візуально вражаючою.

Колекціонери та поціновувачі мистецтва мають унікальну можливість доторкнутися до духовної спадщини минулого через цей витвір, що відображає велич і красу українського сакрального мистецтва.